Служба безпеки України затримала російського агента, підозрюваного в підготовці удару для ліквідації командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького. “ГОРДОН” розповідає найцікавіші факти про бригадного генерала.
Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
Білецький народився 5 серпня 1979 року у Харкові. Вивчав історію в національному університету імені Каразіна, свій диплом присвятив діяльності Української повстанської армії.
У 90-х брав активну участь у націоналістичних організаціях, намагався потрапити на війну в Косово на боці сербів, був затриманий під час акції “Україна без Кучми”. Відомий під псевдо “Білий вождь”.
У середині 2000-х Білецький створив у Харкові організацію “Патріот України”, яка займалась фізичною підготовкою молоді. Вже тоді учасники організації готувалися до війни з Росією.
Під час Революції гідності організація увійшла до силового крила протестів – “Правого сектора”.
У 2011 році на нього було скоєно замах, тоді він дістав поранення та потрапив до лікарні.
Білецький був народним депутатом Верховної Ради України (2014–2019 роки). 2016 року заснував політичну партію “Національний корпус” на базі громадської організації “Цивільний корпус “Азов” та активістів, що підтримували полк.
Заснування “Азову”
У 2014 році, після початку бойових дій на Донбасі, на основі “Патріота України” Білецький сформував партизанський загін так званих “чорних чоловічків” – “Чорний Корпус”. Вони нейтралізувували базу антиукраїнських сил – клуб “Оплот”, який на той час слугував головним осередком координації проросійських сепаратистів у Харкові. Також обороняли від сепаратистів Харківську облдержадміністрацію.
15 березня у центрі Харкова Чорний Корпус узяв учать у першому боєзіткненні російсько-української війни та придушив спроби проросійських сил здійснити держпереворот в області.
Відбивши Харків, “чорні чоловічки” отримали інформацію від Білецького, що українські війська покинули базу у Бердянську, і росіяни вже розтягують зброю військової частини. Єдиний спосіб легально зберегти зброю – трансформуватися з партизанського загону в міліцейський. Так зʼявився батальйон спеціального призначення МВС “Азов”. У річницю “Азова” 2025 року Третя штурмова опублікувала унікальні кадри тих подій.
Фото: www.pravda.com.ua
Новостворений добровольчий підрозділ здійснив низку успішних операцій на Донецькому напрямку. Влітку 2014 року “Азов” звільнив Маріуполь, Мар’їнку, взяв участь у боях під Іловайськом. За кілька місяців підрозділ розширився до полку і вперше в Україні впровадив стандарти НАТО.
Взимку 2015 року полк провів Широкинську наступальну операцію. В її результаті було звільнено п’ять та відкинуто лінію фронту від Маріуполя. “Ідею наступу в Новоазовському напрямку називали божевільною і не вірили в успіх”, – згадував Білецький у блозі “Українській правді”.
Білецький з самого початку наголошував, що “Азов” має бути боєздатним, професійно екіпірованим та організованим, через підрозділ був популярним серед добровольців.
Однак “Азов” із самого початку супроводжувався широкою увагою медіа через звинувачення в неонацизмі, які розганяла російська пропаганда. Білецький спростував їх. В ефірі “Свободи слова Савіка Шустера” 2021 року він розповідав, що частина іноземних добровольців, яка служила в Азові, це були інструктори, медики, тактичні санітари, які рятували поранених на полі бою та займалися евакуацією.
“Причому більшість із них були не представниками якихось радикальних груп із Заходу, як часто стверджують, а громадянами Росії та Білорусі. Це люди, які приїхали воювати за свободу своїх країн і підтримати Україну”, – заявляв Білецький.
Він також наголошував, що “Азов” інтегрований у Національну гвардію України, підпорядковується командуванню ЗСУ, має штатну структуру, військові квитки для всіх бійців та суворий контроль за озброєнням.
ТрО, Третя штурмова й армійський корпус
У перші години повномасштабної війни, Білецький формує загін ТрО “Азов”. Підрозділ захищав Київ і Київську область, здійснюючи рейди в районах Гостомеля, Ірпеня, Бучі й Ворзеля.
Разом із силами ЗСУ на околицях Броварів бійці розбили колону БТГр 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ. Тоді росіяни втратили майже цілий полк.
Фото: ab3.army
У січні 2023 підрозділ масштабують до Третьої штурмової бригади й скеровують у Бахмут, на напрямок головного удару ПВК “Вагнер”.
Протягом літа-осені бригада повертає під український контроль Андріївку та понад 20 км², тобто приблизно 10% від територій, які сили оборони звільнили за час літнього контрнаступу. The Times називав бригаду “одним із найзапекліших бойових підрозділів країни”.
У березні 2025 року її розширили до 3-го армійського корпусу, а Білецький став її командиром.
У жовтні президент України Володимир Зеленський надав Білецькому звання бригадного генерала.
Подробиці особистого життя
З 2003 по 2016 рік Білецький був одружений із Юлією Брусенко. У ниї є син (2007 року народження)
Під час повномасштабної війни 2022 року у Білецького народився син від його другої дружини, української журналістки Тетяни Даниленко.
Даниленко розповідала 2025 року, що чоловік жодного разу після повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ в Україну не виїждав із країни. Також публікувала в Instagram фото Білецького із сином Северином на роботі.
Фото: tdanylenko / Instagram
Журналістка вказувала, що Білецький любить своїх солдатів не менше, ніж власних дітей.
Цю новину коментували post