Законопроєкт №9549 підписано: розвиток цифрової інфраструктури та нові строки для ППР

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №9549, який передбачає спрощене використання земельних ділянок під розвиток цифрової інфраструктури. Про це повідомила голова парламентського комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк, передає “Судово-юридична газета”.

За її словами, одночасно з цим документом також затверджено відтермінування обов’язкового впровадження Планів просторового розвитку (ППР) для громад — до 1 січня 2028 року. Депутатка наголосила, що тепер громади мають офіційний дедлайн — початок 2028 року — для завершення підготовки ППР, які замінять застарілу містобудівну документацію.

“Спроможність громади починається з якісного планування. Неможливо будувати життя на основі генпланів, створених у 1968 чи 1976 роках”, — заявила Шуляк, додавши, що оновлена стратегія розвитку — ключ до залучення інвестицій і комфортного простору для мешканців.

Для прифронтових громад у Верховній Раді розглядається окремий підхід — у законопроєкті №13437 запропоновано рахувати строк підготовки ППР не від дати ухвалення закону, а з моменту завершення воєнного стану плюс ще три роки. Таке рішення вже отримало підтримку на слуханнях Конгресу місцевих і регіональних влад при президентові, участь у яких взяли понад 1700 представників влади та експертів.

Наразі триває активне доопрацювання законопроєкту №13437, зокрема розгляд тисяч правок. Влада обіцяє, що завдяки відтермінуванню громади отримають достатньо часу для якісної підготовки документів, з урахуванням нових потреб та викликів відбудови.

Як повідомляли Нерухомі в новинах нерухомості, парламент у березні ухвалив законопроєкт №9549, який дозволяє державі забирати у громадян землю й нерухомість, якщо це необхідно для забезпечення оборони України. Поки що норми стосуються лише Закарпатської області, зокрема Ужгородського району. Проте аналітики припускають, що в майбутньому цей механізм можуть поширити по всій країні.

Також експерти, коментуючи документ, зазначають, що немає чітких критеріїв, за якими землю визнають потрібною для оборонних цілей. Не визначено прозорого механізму оцінки вартості ділянки та нерухомості. Через це компенсація може бути значно нижчою за ринкову ціну. Закон не передбачає повернення вилучених ділянок та будівель власникам, навіть якщо їх у підсумку не використали для оборони.