Одна з найвідоміших забудовниць столиці та засновниця компанії Stolitsa Group Влада Молчанова опинилася в центрі гучного антикорупційного розслідування. Діяльність девелопера добре відома киянам з довгої та скандальної історії щодо будівництва ЖК на території Екопарку Осокорки, і суди для нього — справа не нова. Втім, підозра від НАБУ — інша площина. Сама ж Молчанова переконана, що зможе відстояти ділову репутацію.
НАБУ та САП 6 вересня офіційно повідомили про підозру Владиславі Молчановій. За даними слідчих, йдеться про схему заволодіння 18 гектарами державної землі біля ринку “Столичний” на Кільцевій дорозі столиці. Вартість ділянки, за оцінками, перевищує 160 млн грн.
Скандал довкола Молчанової може мати серйозні наслідки не лише для неї особисто, а й для всієї девелоперської сфери столиці. Stolitsa Group є одним із найбільших гравців на ринку, що реалізовує десятки житлових комплексів, у тому числі на проблемних або екологічно чутливих територіях. Тепер же компанія опинилася під тиском правоохоронних органів і громадськості, які вимагають прозорості у розподілі землі.
Чим привабливий ринок “Столичний”
Ринок сільськогосподарської продукції “Столичний” займає 37 гектарів уздовж Великої Окружної дороги в Києві. З моменту свого створення він став однією з найбільших торговельних локацій столиці, а вигідне розташування зробило цю ділянку надзвичайно привабливою для бізнесу та інвестицій. Водночас саме через землю ринок неодноразово опинявся у центрі конфліктів. У 2021 році його робота була фактично паралізована після появи на території “тітушок” та втручання силовиків, що збіглося з переукладанням договорів із орендарями.
У 1990-х і 2000-х роках ринки в Україні часто асоціювалися з кримінальними угрупованнями. “Столичний” не став винятком: ще від моменту його створення навколо об’єкта точилися корпоративні та силові конфлікти. Колишній нардеп Юрій Іванющенко, більш відомий як Юра Єнакієвський, отримав значний контроль над часткою ринку. Його ім’я часто згадували в контексті “кришування” великих торгових майданчиків, і саме його вплив дозволяв утримувати контроль над фінансовими потоками “Столички”.
Варто зазначити, що “Столичний” збудували на землях державного підприємства “Агрокомбінат “Пуща-Водиця”. Саме ці землі особливо цікавили девелоперку Владиславу Молчанову, адже на іншій їх частині Stolitsa Group реалізує один зі своїх найбільших житлових проєктів – масив “Варшавський”. Це пояснює підвищений інтерес забудовниці до ринку, адже територія поруч із уже освоєними землями могла стати вигідним майданчиком для подальшої забудови.
У власності “Столичного” спершу перебувало дві основні частки: 55% – у структур, пов’язаних з Іванющенком, і 45% – у Stolitsa Group Молчанової. Згодом між акціонерами спалахнув корпоративний конфлікт. Суперечки вилилися у численні судові процеси, “чорні” реєстраційні дії та навіть силові протистояння. Хоча формально власниками ринку виступають кілька фізичних і юридичних осіб, джерела у столичній владі стверджують, що фактичний контроль над ним останніми роками зосереджений у руках Молчанової.
Суть та історія конфлікту
Весною 2021 року навколо гуртового ринку “Столичний” загострився корпоративний конфлікт, що вийшов далеко за межі бізнесових суперечок. Ставка була надзвичайно високою — понад 150 гектарів землі у передмісті столиці, які перебували в користуванні підприємства. Саме тоді в гру втрутилися посадові особи Держгеокадастру у Київській області (колишній керівник головного управління Микола Терещенко), внісши зміни до Державного земельного кадастру. Це рішення відкрило можливість для подальших маніпуляцій із ділянками.
Згодом територію передали в оренду структурі, яку контролювала Влада Молчанова. Однак уже через короткий час керівник цього товариства відмовився від частини землі на користь дев’яти наперед визначених осіб. У підсумку саме вони отримали у власність 18 гектарів землі, а згодом продали ці ділянки компаніям, пов’язаним із забудовницею.
Слідчі вважають, що така схема мала всі ознаки удаваних правочинів, адже фактичний контроль над активом залишався в тих же руках. Це дало змогу формально легалізувати передачу державної землі та підготувати ґрунт для подальшого перерозподілу часток на ринку.
У центрі уваги виявилася не лише сама земля, але й спосіб, у який було досягнуто “мирної угоди” між сторонами конфлікту. Неформальні домовленості стали відправною точкою для зміни конфігурації власності та визначення подальшої долі “Столичного”.
Розслідування НАБУ та САП засвідчило: на перший погляд корпоративна суперечка мала значно глибший підтекст. Мова йшла не лише про бізнес-контроль, а й про політичний вплив та перспективи забудови територій навколо ринку.
Експерт з містобудування Олег Симороз зазначає: “У процесі врегулювання конфлікту Молчанова та Іванющенко підписали “понятійку”, згідно з якою від ринку було відрізано 18 гектарів землі для подальшого перерозподілу часток. Все це відбувалося з грубим порушенням земельного законодавства, і саме цей епізод став ключовим у розслідуванні правоохоронців”.
Офіційно Молчанова заявила, що не погоджується із врученою їй правоохоронцями підозрою та збирається доводити невинуватість у інкримінованих їй злочинах.
Суди навколо Stolitsa Group
Як вже писали раніше Нерухомі, неодноразові судові програші стали своєрідним дзвінком для Stolitsa Group. Наприкінці квітня Київський окружний адміністративний суд скасував Детальний план території Мінського масиву, який дозволяв масштабну забудову, а 25 квітня Волинський окружний суд визнав незаконним дозвіл на будівництво ЖК H2O на Осокорках — аргументуючи це відсутністю належного юридичного підґрунтя та порушеннями містобудівних норм. Ці рішення підкреслили, що навіть великі девелопери не застраховані від впливу громадських організацій і судів, коли йдеться про порушення міських інтересів.
Хоча в серпні Stolitsa Group змогла відстояти право на продовження будівництва ЖК H2O в апеляції, ця перемога не гарантує спокійного завершення проєкту. Юристи та містобудівні експерти наголошують, що судові процеси можуть відновитися в будь-який момент, адже сама територія Осокорків лишається зоною підвищеної уваги громади та екологів. Тож навіть успішне оскарження заборони наразі радше виглядає як тимчасовий перепочинок для забудовника, ніж остаточна перемога.
Підбиваючи підсумки
Ситуація навколо Владислави Молчанової та Stolitsa Group демонструє, наскільки глибоко у столиці вкорінилася практика “протискання” забудов навіть там, де будівництво прямо суперечить закону та здоровому глузду. Йдеться про землі агропідприємств чи ділянки з особливим цільовим призначенням, на яких неможливо легально зводити житлові масиви.
Інструментом для досягнення таких цілей часто стають Детальні плани територій (ДПТ) та зміна функціонального призначення землі. Фактично йдеться про легалізацію вже ухвалених у кулуарах рішень, які відкривають простір для зведення висоток у зелених зонах, прибережних територіях чи на землях, що мали слугувати аграрним потребам.
Тому справа “Столичного” — це не лише кримінальна історія про захоплення 18 гектарів землі. Це показовий приклад того, як девелоперські структури намагаються переписати правила гри під власні бізнес-інтереси, і наскільки важливою лишається роль громади, яка через суди та акції протесту продовжує чинити опір подібним практикам.
Цю новину коментували post