Ще підлітком “Жарік” спостерігав російську окупацію рідного Севастополя. Згадує, як стискав від люті та безсилля кулаки, бачивши натовпи озброєних до зубів ворогів. Тоді й присягнувся обов’язково помститися окупантам і стати захисником України, – історію захисника з українського Криму розповіли в пресслужбі 41 окрема механізована бригада. “Мій тато служив в українському Севастополі, у ЗСУ. Малим я днював і ночував у нього. У Севастополі я навчався у єдиній у місті українській школі-гімназії. Тож іншої мрії я не мав”, – розповідає захисник.
Зрозуміло, що після окупації наша родина виїхала з Криму!”, каже “Жарік”.
З початком повномасштабного вторгнення рф до України юнак у складі курсантського батальйону ніс службу у Києві. Ставши офіцером, “Жарік” брав участь у боях у Харківській та Донецькій областях. Він згадує, як зранку два російські танки та бронемашини із десантом намагалися атакувати наші позиції. Уся техніка була знищена на заздалегідь підготовлених мінних загородженнях, а піхота боягузливо втекла, кинувши своїх вбитих та поранених. Молодий офіцер ніколи не забуде й жахливий нічний ракетний обстріл, під який потрапили хлопці з його підрозділу. “Жарік” із побратимом врятували з-під ворожого вогню двох важкопоранених бійців. Тоді осколки густо посікли ноги “Жаріка”. Ще один чималий осколок влучив прямо у скроню, але, на щастя, лише порізав шкіру.
Нині “Жарік” продовжує службу заступником командира роти з психологічної підтримки персоналу. Він постійно спілкується із хлопцями на передовій, аби зрозуміти їхні питання та проблеми, охоче ділиться власним досвідом із бійцями. І виконує свою найважливішу обітницю, аби повернутися до українського Криму.
Приєднуйся до нас! +380960874598 Джерело – 41 окрема механізована бригада 
Джерело
Цю новину коментували post